Моя історія:

Грею дуже погано у тісному вольєрі, дуже погано! Йому треба багато гуляти! Гуляти з господарем вулицями на повідку - бігти, дивитися, нюхати, мітити територію - як усі собаки. Як він хоче вирватися на волю! Йому дуже потрібний господар! Є підозра, що Грея ображали і можливо завдавали шкоди раніше, перш ніж він потрапив до притулку. Тому що він не дає до себе доторкнутися незнайомим та малознайомим людям. Але ми помітили, що Грей з часом починає довіряти тому, хто веде себе з ним терпляче, розумно, виявляє доброту і турботу, дає смачну їжу і найголовніше – з тим, хто гуляє з ним на повідку. Тому що гуляти – це найважливіше у житті Грея. Видно, що Ґрей звик до повідця в минулому своєму житті до притулку, він іде лише там, де зможе пройти господар. І взагалі Грей дуже розумний та дуже гарний. Звичайно, він вартий зовсім іншого життя. Дуже чекаємо нового господаря – розумного, досвідченого, терплячого, доброго та дбайливого.